Архів офтальмології та щелепно-лицевої хірургії України Том 1, №2, 2024

Актуальність. М’язово-суглобова дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба (МСД СНЩС) значно впливає на якість життя пацієнтів через порушення орофаціальних моторних функцій (жування, ковтання, мовлення, міміка). Оцінка динаміки лікування повинна базуватися на кількісних об’єктивних даних, як-от результати поверхневої електроміографії (ЕМГ), яка дозволяє аналізувати м’язову активність і координацію м’язів під час різних видів проб. Мета: оцінити орофаціальні моторні функції у пацієнтів з МСД шляхом кількісного аналізу інтерференційних ЕМГ-сигналів жувальних і скроневих м’язів, розрахувати відповідні індекси та описати зміни м’язової активності під час жування до та після лікування модифікованою оклюзійною шиною. Матеріали та методи. Серед обстежених осіб (325) шляхом рандомізації відібрано для аналізу 85 пацієнтів, 63 (74 %) жінки та 22 (26 %) чоловіки, з МСД СНЩС віком 36,2 ± 10,8 року. Усі пацієнти були розділені на три групи згідно з DC/TMD. Симптоми фізичного болю і прояви дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба досліджували за результатами анкетування. Функціональний стан м’язів вивчали за результатами електроміографії. Статистичну оцінку результатів дослідження проведено за дисперсійним аналізом (ANOVA) та непараметричними критеріями Краскела — Уолліса й Уїлкоксона. Результати. Орофаціальний моторний контроль у пацієнтів з МСД СНЩС до лікування був порушений: у II групі (міалгії) FI ATTIV становив –13,9 ± 4,8 %, у III групі (комбіновані патології) — –6,8 ± 3,5 %, тоді як у I групі (дискові розлади) зберігалася активність жувальних м’язів (8,3 ± 5,9 %). До лікування спостерігалося перевантаження мʼязів балансуючої сторони: As dextra в I групі — 139,0 ± 30,7 %, у II — 102,7 ± 15,9 %, у III — 127,6 ± 22,9 %; As sinistra в I групі — 122,8 ± 19,7 %, у II — 124,3 ± 20,9 %, у III — 130,5 ± 19,6 %. Після лікування: FI ATTIV у I групі становив 7,0 ± 3,1 % (р > 0,05), у II групі — 6,3 ± 2,4 % (р = 0,027), у III групі — 5,7 ± 3,4 % (р = 0,046), переважали власне жувальні мʼязи. Після лікування індекс асиметрії (As, %) показав суттєві поліпшення: As dextra у II групі становив 152,4 ± 31,2 % (р = 0,019), у III групі — 173,5 ± 37,4 % (р = 0,021); As sinistra у II групі — 156,5 ± 33,8 % (р = 0,026), у III групі — 154,8 ± 21,5 % (р = 0,014). Висновки. Кількісний аналіз ЕМГ-сигналів показав, що лікування модифікованою оклюзійною шиною ефективно поліпшує м’язовий баланс, відновлює координацію між робочою та балансуючою сторонами, а також знижує больові відчуття у пацієнтів з МСД.

Background. Temporomandibular disorders (TMD) significantly affect patients’ quality of life due to impaired orofacial motor functions, including chewing, swallowing, speech, and facial expressions. The assessment of treatment dynamics should rely on quantitative, objective data, such as surface electromyography (EMG), which allows the evaluation of muscle activity and coordination during various functional tasks. Objective: to study orofacial motor functions in patients with TMD through the quantitative analysis of interference EMG signals in the masticatory and temporal muscles, to calculate relevant indices, and to describe changes in muscle activity during chewing before and after treatment with a modified occlusal splint. Materials and methods. From 325 examined individuals, 85 patients (63 females (74 %) and 22 males (26 %), mean age 36.2 ± 10.8 years) with TMD were selected for analysis by randomization. All patients were divided into three groups based on the DC/TMD classification. Symptoms of physical pain and TMD were evalua­ted through questionnaires. The functional state of the muscles was assessed using electromyography. Statistical evaluation of the results was conducted with ANOVA and non-parametric Kruskal-Wallis and Wilcoxon tests. Results. Before treatment, orofacial motor control in TMD patients was impaired: in group II (myalgias), the Functional Activity Index (FI ATTIV) was –13.9 ± 4.8 %; in group III (combined pathologies), –6.8 ± 3.5 %, whereas in group I (disk disorders), partial preservation of masticatory muscle activity was observed (8.3 ± 5.9 %). Muscle overload on the balancing side was observed before treatment: As dextra in group I was 139.0 ± 30.7 %, in group II, 102.7 ± 15.9 %, in group III, 127.6 ± 22.9 %; As sinistra in group I was 122.8 ± 19.7 %, in group II, 124.3 ± 20.9 %, in group III, 130.5 ± 19.6 %. Post-treatment, FI ATTIV showed signifi­cant improvements: in group I, 7.0 ± 3.1 % (p > 0.05), in group II, 6.3 ± 2.4 % (p = 0.027), and in group III, 5.7 ± 3.4 % (p = 0.046). The asymmetry index (As, %) also demonstrated notable improvements: As dextra in group II reached 152.4 ± 31.2 % (p = 0.019) and in group III, 173.5 ± 37.4 % (p = 0.021); As sinistra in group II was 156.5 ± 33.8 % (p = 0.026) and in group III, 154.8 ± 21.5 % (p = 0.014). Conclusions. Quantitative EMG analysis showed that treatment with a modified occlusal splint effectively improves muscle balance, restores coordination between the working and balancing sides, and reduces pain in TMD patients.

м’язово-суглобова дисфункція; скронево-нижньощелепний суглоб; орофаціальні моторні функції; електроміографія; оклюзійна шина; асиметрія м’язів; нейропластичність; больовий синдром

muskuloskeletal disorder; temporomandibular joint; orofacial motor functions; electromyography; occlusal splint; muscle asymmetry; neuroplasticity; pain syndrome

1. Avivi-Arber L, Martin R, Lee JC, Sessle BJ. Face sensorimotor cortex and its neuroplasticity related to orofacial sensorimotor functions. Arch Oral Biol. 2011;56:1440-65.
2. Felício CM, Melchior Mde O, Silva MA, Celeghini RM. Masticatory performance in adults related to temporomandibular disorder and dental occlusion. Pro Fono. 2007 Apr-Jun;19(2):151-8. doi: 10.1590/s0104-56872007000200003.
3. Douglas CR, Avoglio JL, De Oliveira H. Stomatognathic adaptive motor syndrome is the correct diagnosis for temporomandibular disorders. Med Hypotheses. 2010 Apr;74(4):710-8. doi: 10.1016/j.mehy.2009.10.028.
4. Shimada A, Hara S, Svensson P. Effect of experimental jaw muscle pain on EMG activity and bite force distribution at different level of clenching. Journal of Oral Rehabilitation. 2013;40:826-833.
5. Michelotti A, Iodice G, Vollaro S, et al. Evaluation of the short-term effectiveness of education versus an occlusal splint for the treatment of myofascial pain of the jaw muscles. J Am Dent Assoc. 2012;143:47-53. 
6. Bezkorovaina LP, Harliauskaite IYu, Ponomarenko YuV. Electromyography in the study of the functional status of mastic muscles in healthy people. Bulletin of Problems іn Biology аnd Medicine. 2023;(4):417-426. doi: 10.29254/2077-4214-2023-4-171-417-426. 
7. Жегулович З.Є., Безкоровайна Л.П. Оцінка лікування больового синдрому у пацієнтів з м’язово-суглобовою дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба за функціональним станом жувальних м’язів. Сучас. стоматологія. 2024;(3):54-60. doi: 10.33295/1992-576X-2024-3-54.
8. Hellmann D, Giannakopoulos NN, Blaser R, Eberhard L, Rues S, Schindler HJ. Long-term training effects on masticatory muscles. J Oral Rehabil. 2011;38:912-20.
9. Ferreira CL, Machado BC, Borges CG, Rodrigues Da Silva MA, Sforza C, et al. Impaired orofacial motor functions on chronic temporomandibular disorders. Journal of Electromyography and Kinesiology. 2014;24:565-571.
10. Morneburg TR, Döhla S, Wichmann M, Pröschel PA. Afferent sensory mechanisms involved in jaw gape-related muscle activation in unilateral biting. Clinical Oral Investigations. 2014;18:883-890.