Інформація призначена тільки для фахівців сфери охорони здоров'я, осіб,
які мають вищу або середню спеціальну медичну освіту.

Підтвердіть, що Ви є фахівцем у сфері охорони здоров'я.

Oral and General Health Том 5, №4, 2024

Вернуться к номеру

Обґрунтування підходів комплексного ортопедичного лікування пацієнтів з клиноподібними дефектами зубів, супроводжуваними гіперестезією дентину

Авторы: Забуга Ю.І. (1), Біда О.В. (2)
(1) - Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ, Україна (2) - Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна

Рубрики: Стоматология

Разделы: Клинические исследования

Версия для печати


Резюме

Актуальність. З огляду на багатофакторну етіологію та різноманітність проявів некаріозних уражень зубів, які, крім візуальної втрати твердих тканин зубів, супроводжуються явищами гіперестезії, виникає потреба у комплексному підході із залученням як терапевтичних, так і ортопедичних заходів. Лікування пацієнтів з некаріозними ураженнями твердих тканин зубів, зокрема клиноподібними дефектами, включає декілька напрямів: відновлення дефектів за допомогою прямих і непрямих реставрацій, лікування гіперестезії та оптимізацію оклюзії. Вибір методу ортопедичного лікування визначається клінічними проявами, зокрема ступенем ураження та наявними клінічними ускладненнями. Актуальними є розробка й обґрунтування застосування сучасних непрямих реставрацій, технологія яких передбачає мінімальне препарування емалі й дентину зубів при заміщенні дефектів твердих тканин некаріозного генезу. Мета: удосконалення підходів ортопедичного лікування пацієнтів з клиноподібними дефектами твердих тканин зубів, що супроводжуються гіперестезією. Матеріали та методи. Під спостереженням перебували 34 особи віком від 30 до 44 років, з яких 16 чоловіків і 18 жінок з глибокими пришийковими й коронковими клиноподібними дефектами зубів, що супроводжувалися гіперестезією. До контрольної групи увійшли 11 осіб такої ж вікової групи з інтактними зубними рядами та фізіологічними формами прикусу, які мали інтактні зубні ряди без клінічно діагностованих захворювань тканин пародонта й уражень зубів каріозного та некаріозного генезу. Дослідження проводили за загальноприйнятими методиками. З метою об’єктивізації ступеня чутливості твердих тканин зубів на етапах дослідження використовували індекс інтенсивності гіперестезії зубів (ІІГЗ). Для визначення ступеня некаріозного ураження та оптимальної глибини препарування застосовували метод дентометрії, використовуючи стоматологічний багатофункціональний апарат EndoEst-3D. Для відновлення анатомічної форми зубів з клиноподібними дефектами, що супроводжувалася гіперестезією дентину, застосовували вестибулярні напівкоронки й безметалеві жакетні коронки. Ортопедичне лікування проведено після традиційної санації й комплексної професійної гігієни порожнини рота. Результати дентометричного дослідження вказують на вірогідні відмінності у відстані від поверхні препарування до пульпової камери вітальних зубів пацієнтів вказаних груп у точках виміру (p < 0,05). Зокрема, в осіб I клінічної групи в результаті глибокого тотального препарування зубів, яке передбачала технологія виготовлення коронок, товщина надпульпарного дентину в точках ріжучого краю ікл, різців і щічного горбка премолярів (1,91 ± 0,05 мм) суттєво відрізнялася від показників II клінічної групи (p < 0,05), що збільшувало ризик реактивних змін та ускладнень з боку пульпи. Після препарування для виготовлення вестибулярних напівкоронок залишається вірогідно більший шар дентину над пульпою у точках виміру, ніж при виготовленні жакетних коронок, яке передбачає глибоке тотальне препарування коронкової частини зуба (2,47 ± 0,06 мм проти 1,91 ± 0,05 мм відповідно) (р < 0,05). Реакція дентину на глибоке тотальне препарування є суттєво вираженою, що підтверджується вірогідно відмінними значеннями при порівнянні ІІГЗ I клінічної групи (2,39 ± 0,03 бала) та названого індексу II клінічної групи (1,83 ± 0,04 бала) (р < 0,05). Чутливість зубів пацієнтів II клінічної групи після лікування становить 0,27 ± 0,08 бала, має суттєві відмінності порівняно з показниками до лікування та наближається до показників контрольної групи, що вказує на позитивний результат запропонованого лікування пацієнтів з некаріозними ураженнями твердих тканин (клиноподібними дефектами), що супроводжуються гіперестезією (р < 0,05). За результатами обстеження вказаних осіб у віддалені терміни (6 місяців) встановлено, що показники ІІГЗ залишалися стабільними й вірогідно не відрізнялися від зазначених показників після лікування. Висновки. Комплексний аналіз результатів обстеження й лікування осіб I та II клінічних груп показує, що ортопедичне лікування осіб з глибокими пришийковими й коронковими клиноподібними дефектами, ускладненими гіперестезією, доцільно проводити шляхом заміщення дефектів твердих тканин вестибулярними напівкоронками, виготовлення яких передбачає значно менше зішліфовування твердих тканин і дає змогу уникнути ускладнень у пульпі, забезпечуючи естетику й усунення підвищеної чутливості зубів.

Background. Given the multifactorial etiology and the variety of manifestations of non-carious dental lesions, which, in addition to the visible loss of hard dental tissues, are accompanied by hypersensitivity, there is a need for a comprehensive approach involving both therapeutic and orthopedic measures. The treatment of patients with non-carious lesions, particularly wedge-shaped defects, includes several approaches: direct and indirect restoration of defects, treatment of hypersensitivity, and occlusion optimization. The choice of orthopedic treatment method is determined by clinical manifestations, particularly the degree of damage and clinical complications. The development and justification for the use of modern indirect restorations are relevant as their technology involves minimal preparation of the enamel and dentin when replacing hard tissue defects of non-carious origin. The aim of the study: to improve approaches to orthopedic treatment of patients with wedge-shaped defects of hard dental tissues accompanied by hypersensitivity. Materials and methods. We observed 34 individuals aged 30 to 44, including 16 men and 18 women, with deep cervical and coronal wedge-shaped tooth defects accompanied by hypersensitivity. The control group consisted of 11 age-matched people with intact dental arches and physiological occlusion who had no clinically diagnosed periodontal diseases or carious and non-carious lesions. The search was conducted using standard methodologies. To objectively assess the degree of hard dental tissue sensitivity at different stages of the study, the tooth hypersensitivity intensity index (THII) was used. To determine the degree of non-carious lesions and the optimal depth of preparation, the dentometry method was used with the multifunctional dental device EndoEst-3D. To restore the anatomical shape of teeth with wedge-shaped defects accompanied by dentin hypersensitivity, vestibular partial crowns and metal-free jacket crowns were applied. Orthopedic treatment was carried out after traditional oral sanitation and comprehensive professional oral hygiene. Results. The results of the dentometric study indicate significant differences in the distance from the prepared surface to the pulp chamber of vital teeth between the groups at the measurement points (p < 0.05). In particular, in individuals from clinical group I, as a result of deep total tooth preparation required by the crown fabrication technique, the thickness of the dentin above the pulp in the points of the incisal edges of canines, incisors, and the buccal cusp of premolars (1.91 ± 0.05 mm) differed significantly from the measurements in clinical group II (p < 0.05), which increases the risk of reactive changes and complications in the pulp. After preparation for the vestibular partial crowns, a significantly greater layer of dentin remains over the pulp at the measurement points compared to jacket crowns, where deep total preparation of the tooth coronal part is required (2.47 ± 0.06 mm versus 1.91 ± 0.05 mm, respectively, p < 0.05). The dentin reaction to deep total preparation is significant, as confirmed by the reliably different values when comparing the THII in the first (2.39 ± 0.03 points) and second clinical groups (1.83 ± 0.04 points) (p < 0.05). Tooth sensitivity in the second clinical group after treatment was 0.27 ± 0.08 points, showing significant differences compared to pre-treatment values and approaching the control group. This indicates a positive outcome of the proposed treatment for patients with non-carious hard tissue lesions (wedge-shaped defects) accompanied by hypersensitivity (p < 0.05). Follow-up examinations at 6 months showed that the THII remained stable and did not significantly differ from that recorded immediately after treatment. Conclusions. A comprehensive analysis of the examination and treatment results in clinical groups I and II allowed to conclude that orthopedic treatment of individuals with deep cervical and crown wedge-shaped defects complicated by hypersensitivity should be conducted by replacing the hard tissue defects with vestibular partial crowns. This method requires significantly less reduction of hard tissues and helps avoid complications in the pulp while providing aesthetic outcomes and eliminating increased tooth sensitivity.


Ключевые слова

індекс інтенсивності гіперестезії зубів; дентометрія; некаріозні ураження твердих тканин зубів; клиноподібні дефекти; гіперестезія дентину; вестибулярні напівкоронки

tooth hypersensitivity intensity index; dentometry; non-carious lesions of hard dental tissues; wedge-shaped defects; dentin hypersensitivity; vestibular partial crowns


Для ознакомления с полным содержанием статьи необходимо оформить подписку на журнал.


Список литературы

1. Hristova V, Panov V, Koleva M. V-shaped defects-epidemiological aspects. In: Varna Medical Forum; 2018 Nov; Varna. Varna; 2016;7(2):97-102.
2. Demarco FF, Cademartori MG, Hartwig AD, Lund RG, Azevedo MS, Horta BL, Corrêa MB, Huysmans MDNJM. Non-carious cervical lesions (NCCLs) and associated factors: A multilevel analysis in a cohort study in southern Brazil. J Clin Periodontol. 2022 Jan;49(1):48-58. doi: 10.1111/jcpe.13549.
3. Jakupovic S, Cerjakovic E, Topcic A, Ajanovic M, Prcic AK, Vukovic A. Analysis of the abfraction lesions formation mechanism by the finite element method. Acta Inform. Med. 2014.
4. Liang JP. Research progress in non-carious cervical lesions. Zhonghua Kou Qiang Yi Xue Za Zhi. 2020 May 9;55(5):323-8. doi: 10.3760/cma.j.cn112144- 20200221-00079. 
5. Marinescu IR, Popescu SM, Răghici EC, Scrieciu M, Mercuț V, Turcu AA, Nicola AG. Etiological aspects of noncarious dental lesions. Curr Health Sci J. 2017 Jan-Mar;43(1):54-61. doi: 10.12865/CHSJ.43.01.08.
6. Que K, Guo B, Jia Z, Chen Z, Yang J, Gao P. A cross-sectional study: noncarious cervical lesions, cervical dentine hypersensiti-vity and related risk factors. J Oral Rehabil. 2013;40(1):24-32. doi: 10.1111/j.1365-2842.2012.02342.x.
7. Igarashi Y, Yoshida S, Kanazawa E. The prevalence and morphological types of non-carious cervical lesions (NCCL) in a contemporary sample of people. Odontology. 2017;105(4):443-52.
8. Teixeira DNR, Thomas RZ, Soares PV, Cune MS, Gres-nigt MMM, Slot DE. Prevalence of noncarious cervical lesions among adults: A systematic review. J Dent. 2020;95:103-285. doi: 10.1016/j.jdent.2020.103285. 
9. Yoshizaki KT, Francisconi-Dos-Rios LF, Sobral MA, Aranha AC, Mendes FM, Scaramucci T. Clinical features and factors associated with non-carious cervical lesions and dentin hypersensitivity. J Oral Rehabil. 2017;44(2):112-8. doi:10.1111/joor.12469.
10. Shetty SM, Shetty RG, Mattigatti S, Managoli NA, Rairam SG, Partil AM. No carious cervical lesions: abfraction. J. Int. Oral Health. 2013. 
11. Grippo JO, Simring M, Coleman TA. Abfraction, abrasion, biocorrosion, and the enigma of noncarious cervical lesions: a 20-year perspective. J. Esthet. Restor. Dent. 2012;24(1):10-23. 
12. Nascimento MM, Dilbone DA, Pereira PN, Duarte WR, Ge-raldelj S, Delgado AJ. Abfraction lesions: etiology, diagnosis, and treatment options. Clin. Cosmet. Investig. Dent. 2016;8:79-87.
13. Біда В.І., Дорошенко С.І., Забуга Ю.І. Вестибулярна напівкоронка: пат. 37013 Україна: МПК А 61 С 5/00. № u 200808230; заявл. 18.06.2008; опубл. 10.11.2008, бюл. № 21.

Вернуться к номеру